Яким чином платник податку може реалізувати своє право щодо отримання у ДФС інформації про стан свого електронного рахунка, а також суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п. 2 Порядоку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Пунктом 13 Порядку № 569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

Які реквізити слід зазначати у полях платіжного доручення на поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ?

Відповідно до п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку па додану вартість» (далі - Порядок № 569) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку мас право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ відкриваються платникам автоматично. Для їх відкриття центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку, в якому відкриваються ці рахунки, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника.

Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 із змінами (далі - Інструкція № 22).

Реквізити у полях платіжного доручення на поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ заповняються згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до Інструкції № 22.

Чи необхідно проводити уточнення показників податкових декларацій з ПДВ за податкові періоди, наступні за періодом, за який подано уточнюючий розрахунок, у якому змінюється значення рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ?

При заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у разі виправлення показника рядка 20.2 значення із графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 податкової декларації з ПДВ за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Тому, незалежно від того, до якої податкової декларації з ПДВ платником податку подається уточнюючий розрахунок, у разі виправлення показника рядка 20.2 цієї податкової декларації з ПДВ, таке значення враховується при визначенні значення рядка 21.1 податкової декларації з ПДВ за звітний період, у якому подано уточнюючий розрахунок.

Який порядок відображення постачальником в обліку з ПДВ операції з постачання товарів/послуг, за якою не складена (але мала бути складена) податкова накладна та не відображено податкові зобов’язання?

За операцією з постачання товарів/послуг, за якою у звітному податковому періоді не складено податкову накладну, податкове зобов’язання в податковій декларації з ПДВ відображається на підставі документу бухгалтерського обліку.

У разі виявлення факту нескладення у минулому звітному податковому періоді за операцією з постачання податкової накладної і не відображення за такою операцією в податковій декларації з ПДВ податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок та уточнюючий додаток 5 до такої податкової декларації з ПДВ. В уточнюючому додатку 5 зазначена операція відображається в рядку «Інші».

Який порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, яка складена за операцією з постачання товарів/послуг неплатнику ПДВ і на дату складання не підлягала реєстрації в ЄРПН?

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 із змінами та доповненнями, передбачено, що розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку незалежно від того, збільшується чи зменшується сума операції в результаті коригування.

Якщо платник податку після 1 січня 2015 року складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, складеної до 1 січня 2015 року, на суму податку на додану вартість, що не перевищувала 10 тис.грн. та не підлягала реєстрації в ЄРПН, і сума податку після проведення коригування не досягає обсягу 10 тис.грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна реєстрації в ЄРПН не підлягають.

У разі якщо платник податку після 1 січня 2015 року до податкової накладної, складеної до 1 січня 2015 року, на суму податку на додану вартість, що не перевищувала 10 тис.грн. та не підлягала реєстрації в ЄРПН, складає розрахунок коригування, і сума податку після проведення коригування перевищує обсяг в 10 тис.грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна підлягають реєстрації в ЄРПН. При цьому в ЄРПН спочатку реєструється податкова накладна, а після неї розрахунок коригування, який складається в електронній формі.

Чи складається та реєструється в ЄРПН податкова накладна при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ?

Пунктом 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому відповідно до п. 201.5 ст. 201 ПКУ та п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012, із змінами та доповненнями для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 12 та граф 8 - 11).

Таким чином, за операціями з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування, або місце постачання яких визначено за межами митної території України, податкові накладні не складаються.